1. Літературне слововживання

повставати

ПОВСТАВАТИ – ПОСТАВАТИ

Повставати1, -таю, -таєш, док. 1. Випростатися з сидячого чи лежачого положення (про всіх або багатьох): рибалки повставали з човнів. Священики встали з-за столів, а за ними разом повставали усі люди на всьому широкому дворі (І.Нечуй-Левицький). 2. Перестати спати (про всіх або багатьох): солдати повставали на світанку.

Повставати2, недок. 1. Піднімати повстання: повставати проти гнобителів. 2. Те саме, що поставати2 2. Високі гори, квітчасті долини, швидкі річки, – все так швидко повстає і зникає, немов у тій казці (Леся Українка).

Поставати1, док. 1. Стати на ноги (про всіх або багатьох): діти поставали серед хати. 2. Зробитися якимись (про всіх або багатьох): всі вони поставали серйозними.

Поставати2, недок. 1. Утворюватися з чогось; зароджуватися, брати початок тощо: гори поставали протягом багатьох геологічних періодів, на вулиці поставали нові будинки, перед нами поставали великі труднощі, поставало питання. 2. Ставати видним, виникати, з’являтися, вимальовуватися, а також переносно: перед ним поставали страшні руїни, поставали в очах картини бою.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повставати — (починати повстання) підніматися, підводитися. Словник синонімів Полюги
  2. повставати — повстава́ти 1 дієслово доконаного виду з місця повстава́ти 2 дієслово недоконаного виду підніматися на боротьбу Орфографічний словник української мови
  3. повставати — (на кого) вставати, підійматися, поет. підводитися, (проти кого) спинатися, бунтувати, о. рвати кайдани; (у побуті) протидіяти, чинити опір; Д. поставати, виникати. Словник синонімів Караванського
  4. повставати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  5. повставати — I -таємо, -таєте, док. 1》 Устати, підвестися з місця (про всіх чи багатьох). || Прокинувшись від сну, піднятися з постелі. 2》 Вийти з чого-небудь, висадитися (про всіх чи багатьох). II -таю, -таєш, недок., повстати, -ану, -анеш, док. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. повставати — Повстава́ти, -тає́мо, зв. мн. повстава́ти, -стаю́, -стає́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. повставати — ПОВСТАВА́ТИ¹, таємо́, таєте́, док. 1. Устати, підвестися з місця (про всіх або багатьох). Разом повставали [запорожці], коней посідлали, Поїхали визволяти Катриного брата (Т. Шевченко); Коли Мічурін увійшов до кімнати, .. всі встали. Словник української мови у 20 томах
  8. повставати — БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Словник синонімів української мови
  9. повставати — ПОВСТАВА́ТИ¹, таємо́, таєте́, док. 1. Устати, підвестися з місця (про всіх або багатьох). Разом повставали [запорожці], коней посідлали, Поїхали визволяти Катриного брата (Шевч., II, 1963, 151); Коли Мічурін увійшов до кімнати,.. всі встали. Словник української мови в 11 томах