потурати

(поблажливо ставитися до чиїх-небудь вчинків, хвалити, заохочувати когось) гладити по голові (по голівці) кого; гладити за шерстю кого.

Один сидить та сам себе по голові гладить: – От молодець! От, брат, учора заспівав так заспівав! (Остап Вишня, 1, 1974, с. 207); І реноме б її підтримали, і весь би Захід по голівці нас гладив:От хороші люди! От як до своєї династії! (Остап Вишня, 1, 1974, с. 93); [Настя:] – А я тобі скажу по правді, Параско, сердься не сердься, – коли ти одного будеш гладить за шерстю, а другого проти шерсті…, так воно завжди буде (Панас Мирний, 1, 1968, с. 434).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурати — потура́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потурати — <�попуск> попускати, давати поблажку, не протидіяти, не перешкоджати, гладити по голівці кого, дивитися крізь пальці на що, п. ПІДСПІВУВАТИ; (з ч. не) 1. не давати спуску, 2. не звертати уваги, не зважати. Словник синонімів Караванського
  3. потурати — див. балувати Словник синонімів Вусика
  4. потурати — -аю, -аєш, недок. 1》 неперех., кому, чому і без додатка. Не перешкоджати кому-небудь робити щось недозволенне, варте осуду; виконувати чиїсь бажання, примхи; не протидіяти чому-небудь. 2》 перех. і неперех., перев. із запереч. част. не, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. потурати — ПОТУРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кому, чому і без дод. Не перешкоджати кому-небудь робити щось недозволене, варте осуду; виконувати чиїсь бажання, примхи; не протидіяти чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  6. потурати — потура́ти се́рцю (се́рцеві). Діяти за власним бажанням, довірятися тільки своїм почуттям. Святе Писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Т. Шевченко); Хай і моєму серцю тяжко Сказать тобі: навік прощай!... Фразеологічний словник української мови
  7. потурати — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка... Словник синонімів української мови
  8. потурати — Потура́ти, -ра́ю, -ра́єш кому в чім Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. потурати — ПОТУРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. неперех., кому, чому і без додатка. Не перешкоджати кому-небудь робити щось недозволенне, варте осуду; виконувати чиїсь бажання, примхи; не протидіяти чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. потурати — Потура́ти, -ра́ю, -єш гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. Словник української мови Грінченка