підлещуватися

(перев. принижуючи власну гідність) скакати (служити і т. ін.) на задніх лапках перед ким; лизати руки (п’яти, рідко по руках і т. ін.) кому, у кого; згинатися в три погибелі перед ким; гнути коліна (шию, спину і т. ін.) перед ким; світити в очі кому; ламати шапку (бриль) перед ким.

Як виставимо свої драми, …то будуть тоді наші «генії» перед нами на задніх лапках скакати (Леся Українка, 5, 1956, с. 184); – Я [Цуцик] те роблю, чого ти не зумієш: На задніх лапках я по-вченому служу (Глібов, Вибране, 1951, с. 116); [Крамарюк:] Тобі треба мати при собі блазня, над яким ти будеш сміятись, кепкувать, плювать йому у морду, а він лизатиме у тебе руки! (Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 140), Жила собі тая Петлюра в Польщі, панам п’яти лизала, Україну продавала, головним отаманом себе прозивала, грошики народні у Варшаві проїдала, своє «військо» за польськими дротами катувала, на Україну повернути бажала (Остап Вишня, 1, 1974, с. 258); Все корилось перед ним, шанувало, поважало і лизало по руках (Франко, 13, 1954, с. 9); В селі його прозвали Гицлем, бо шкуродером був і перед панами любив у три погибелі згинатися та руки їм лизати (Дем’ян. Крутогори Верховини, 1984, с. 40); Як гордий соняшник, самого сонця син, Лише до нього вид обертає квітущий, Так ти, обернений до майбуття годин. Ніде й ні перед ким не гнеш своїх колін і знаєш: вічний ти, а все скороминуще (Рильський, 1, 1956, с. 121); Кріпак не гнув шиї перед паном, робітникперед хазяїном, син часом не слухався батька: все, зачувши волю, піднялося на дибки і прокричало про своє право (Панас Мирний, 3, 1954, с. 186); Перед професорами гнув спину, низенько кланявся ченцям, бо знав, що вони те дуже люблять, та все терся коло тих професорів, котрі мали багацько дочок (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 37); Не знав неборак, що пан тільки в очі світив, що, лучче було б, якби він гидив (Свидницький, Люборацькі, 1955, с. 65); Перед ним ламав шапку так, що аж у крижах болить. Може, змилується Шемека, борг відстрочить (Рибак, Час сподівань і звершень, 1960, с. 83). Пор.: догоджати.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлещуватися — підле́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підлещуватися — Підлабузнюватися, підлизуватися, піддобрюватися, підсипатися, підсватуватися, р. примилятися, д. підлипати, ід. звиватися в'юном, світити в очі, жм. під'їздити, підкочуватися, ЛАТАТИСЯ, (- жінок) підгортатися; (запобігати) гнути коліна, лизати руки <�халяви>; (лащитися) ПІДЛАЩУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. підлещуватися — див. залицятися; лестити; піддобрюватися; спокушати Словник синонімів Вусика
  4. підлещуватися — -уюся, -уєшся, недок., підлеститися, -ещуся, -естишся, док. 1》 Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. добиватися доброго ставлення, вигоди, користі тощо. 2》 тільки недок. Те саме, що лащитися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підлещуватися — ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, е́стишся, док. 1. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. добиватися доброго ставлення, вигоди, користі тощо. Словник української мови у 20 томах
  6. підлещуватися — ЛА́ЩИТИСЯ (виявляти прив'язаність — про тварин), ЛА́СТИТИСЯ, ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, ПРИЛА́ЩУВАТИСЯ, ЛА́СИТИСЯ діал. Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться! (прислів'я); Собака ластився до людей (М. Словник синонімів української мови
  7. підлещуватися — ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, е́стишся, док. 1. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. добиватися доброго ставлення, вигоди, користі тощо. Словник української мови в 11 томах
  8. підлещуватися — Підлещуватися, -щуюся, -єшся сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74. Словник української мови Грінченка