1. Словник фразеологічних синонімів

догоджати

стелитися під ноги (до ніг) кому, чиїх; гнути (згинати) спину перед ким; гнутися в дугу перед ким.

[Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, мов поздихали, а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка, 4, 1976, с. 200); [Назар Петрович:] Зняли мене не за що-небудь, а за характер. Не хотів стелитися до ніг (Дмитерко, Дівоча доля, 1960, с. 82); – Нащо ти кланяєшся стовпам? – питається Улас. – А для того, щоб не забутись, як треба кланяться людям, – каже Юрко. – Бо як будеш гнуть спину перед людьми, то всього добудеш (Нечуй-Левицький, 5, 1966, с. 29); Ну, та й годі терпіть нам обіду, Перед дворянами гнуться в дугу (Пісні та романси.., 2, 1956, с. 282). Пор.: підлещуватися.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догоджати — догоджа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. догоджати — ГОДИТИ, потрафляти, приподоблюватися, прислужуватися, упадати коло кого; (публіці) грати на публіку; п! ЗАПОБІГАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. догоджати — -аю, -аєш, недок., догодити, -оджу, -одиш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. догоджати — догоджа́ти: ◊ догоджа́ти як ксьондз Ка́сьці намагатися догодити в найменших дрібницях (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. догоджати — див. балувати; лестити; піддобрюватися Словник синонімів Вусика
  6. догоджати — ГОДИ́ТИ кому (задовольняти кого-небудь, роблячи приємне, потрібне, бажане), ДОГОДЖА́ТИ кому, ПРИПОДО́БЛЮВАТИСЯ кому і без додатка, діал., ПРИПОДОБЛЯ́ТИСЯ кому і без додатка, діал.; ПОТРАФЛЯ́ТИ кому, на кого, розм., ПОТРАПЛЯ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  7. догоджати — Догоджа́ти, -джа́ю, -джа́єш кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. догоджати — ДОГОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., кому. Робити що-небудь приємне, бажане, потрібне, щоб задовольнити кого-небудь або викликати чию-небудь прихильність. Годі терпіти, годі стогнати, Годі панам догоджати (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
  9. догоджати — Догоджати (догожати), -джаю (-жаю), -джаєш (-жаєш) сов. в. догодити, -джу (-жу), -диш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у. Словник української мови Грінченка