1. Словник синонімів Полюги

безглуздий

(позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сенсу) беззмістовний; нерозумний, дурний, глупий, підсил. абсурдний, ідіотський, книжн. (який суперечить логіці) алогічний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безглуздий — безглу́здий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безглуздий — див. АБСУРД. Словник синонімів Караванського
  3. безглуздий — [беизглуздией] м. (на) -здому/ -з'д'ім, мн. -з'д'і Орфоепічний словник української мови
  4. безглуздий — -а, -е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. безглуздий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого [свого] запаленого апостола і свойого [свого] мученика (І. Франко); Мемет був п'яний .. Словник української мови у 20 томах
  6. безглуздий — див. дурний; нетямущий Словник синонімів Вусика
  7. безглуздий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. безглуздий — Безглу́здий, -да, -де Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. безглуздий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Мемет був п’яний.. Його рухи були безглуздими й зайвими (Коцюб., І, 1955, 401); Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи... Словник української мови в 11 томах
  10. безглуздий — Безглуздий, -а, -е Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. посл. Словник української мови Грінченка