безглуздий
БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е.
Позбавлений глузду; нісенітний, дурний.
Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи, котра б не знайшла свойого [свого] запаленого апостола і свойого [свого] мученика (І. Франко);
Мемет був п'яний .. Його рухи були безглуздими й зайвими (М. Коцюбинський);
Вона зашарілась, бо відповідь її здалася самій неймовірно безглуздою (О. Донченко);
Праворуч чи ліворуч, вперед чи назад – всі ці можливості роздоріжжя були однаково страшні й безглузді (В. Підмогильний);
Вони весь вечір просиділи удвох за шахами, і на диво Богданові, швагер робив зовсім безглузді ходи (Р. Іваничук);
// у знач. ім. безглу́здий, дого, ч. Той, хто позбавлений глузду; нерозумний.
Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Зрозумійте-но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді! (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Значення в інших словниках
- безглуздий — (позбавлений розумних підстав) нісенітний, абсурдний, несусвітній, (без сенсу) беззмістовний; нерозумний, дурний, глупий, підсил. абсурдний, ідіотський, книжн. (який суперечить логіці) алогічний. Словник синонімів Полюги
- безглуздий — безглу́здий прикметник Орфографічний словник української мови
- безглуздий — див. АБСУРД. Словник синонімів Караванського
- безглуздий — [беизглуздией] м. (на) -здому/ -з'д'ім, мн. -з'д'і Орфоепічний словник української мови
- безглуздий — -а, -е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безглуздий — див. дурний; нетямущий Словник синонімів Вусика
- безглуздий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- безглуздий — Безглу́здий, -да, -де Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безглуздий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ, а, е. Позбавлений глузду; нісенітний, дурний. Мемет був п’яний.. Його рухи були безглуздими й зайвими (Коцюб., І, 1955, 401); Нема на світі такої дурниці, такої безглуздої справи... Словник української мови в 11 томах
- безглуздий — Безглуздий, -а, -е Безтолковий, безмозглый, безсмысленный. Левиц. І. 257. Безглуздий як синиця. посл. Словник української мови Грінченка