беззмістовний
(який не має змісту) незмістовний, безпредметний, підсил. пустий, порожній, (про фрази без сенсу) пустопорожній.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- беззмістовний — беззмісто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- беззмістовний — Пустий, пустопорожній; (виклад) малозмістовний, неглибокий. Словник синонімів Караванського
- беззмістовний — -а, -е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. || Позбавлений рації, сенсу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- беззмістовний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені .. беззмістовною (С. Васильченко); Виступаючи і в беззмістовних водевілях, і в поверхових мелодрамах.. Словник української мови у 20 томах
- беззмістовний — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- беззмістовний — Беззмісто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- беззмістовний — БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений змісту, убогий змістом; пустий. Інтелігенція богуславська, в порівнянні з моїм потікським оточенням, здавалась мені ще більше безкольорною [безколірною] і беззмістовною (Вас. Словник української мови в 11 томах