1. Словник синонімів Полюги

безкрайність

(неокреслені простори) безкраїсть, безмежність, р. безкрай, (що не дається охопити оком) неозорість, безбережність, безконечність, безмірність, неосяжність, діал. безмір.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безкрайність — безкра́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. безкрайність — -ності, ж. Абстр. ім. до безкрайній; безмежність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкрайність — БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність. Удень ширина степів навівала сум безкрайності (В. Винниченко); Його постать зникла – розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. безкрайність — див. далечінь Словник синонімів Вусика
  5. безкрайність — БЕЗМЕ́ЖЖЯ (безмежні простори), БЕЗМЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗБЕРЕ́ЖЖЯ, БЕЗБЕРЕ́ЖНІСТЬ, БЕЗКОНЕ́ЧНІСТЬ, БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, БЕЗКРА́ЇСТЬ, БЕ́ЗМІР, БЕЗМІ́Р'Я, БЕЗМІ́РНІСТЬ, НЕОГЛЯ́ДНІСТЬ, НЕОЗО́РІСТЬ, НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, БЕЗКІНЕ́ЧНІСТЬ рідше, БЕ́ЗКРАЙ рідко; МО́РЕ, ОКЕА́Н (чого... Словник синонімів української мови
  6. безкрайність — БЕЗКРА́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безкра́йній; безмежність. Його постать зникла — розтанула в зеленавій безкрайності місячного неба (Смолич, II, 1958, 117); Безкрайність і кінець прядуть єдину сталь. Бо світ скінченний, і безкраїй він же (Бажан, І, 1946, 205). Словник української мови в 11 томах
  7. безкрайність — Безкрайність, -ности ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех. Словник української мови Грінченка