1. Словник синонімів Полюги

безрідний

(який не має родини) безсімейний, (який живе сам) одинокий, самотній, самітній// сам, сам-самісінький, один, сам-один, один-однісінький.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безрідний — безрі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безрідний — -а, -е. Який не має батьків, родичів; одинокий. || Який утратив або порвав зв'язок із своїм народом, своєю країною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безрідний — БЕЗРІ́ДНИЙ, а, е. Який не має батьків, родичів; одинокий. Були там і безрідні хлопці, ніхто їх не проводжав, ніхто не плакав за ними (Леся Українка); Бувала коло заповітного каменю й Меланочка, підліток, сирота безрідна... Словник української мови у 20 томах
  4. безрідний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
  5. безрідний — Безрі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безрідний — БЕЗРІ́ДНИЙ, а, е. Який не має батьків, родичів; одинокий. Були там і безрідні хлопці, ніхто їх не проводжав, ніхто не плакав за ними (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. безрідний — Безрідний, -а, -е Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс. Словник української мови Грінченка