відкручувати

Значення в інших словниках

1. відкручувати — відкру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відкручувати — -ую, -уєш, недок., відкрутити, -учу, -утиш, док., перех. 1》 Повертаючи гвинтовою нарізкою, знімати; відгвинчувати. 2》 Крутячи, повертаючи що-небудь, відривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкручувати — Викручувати, викрутити.повикручувати Словник чужослів Павло Штепа
4. відкручувати — ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., що. 1. Повертаючи по гвинтовій різьбі у зворотному напрямку, відділяти, знімати; відгвинчувати. Словник української мови у 20 томах
5. відкручувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
6. відкручувати — Відкру́чувати, -чую, -чуєш; відкрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відкручувати — ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати; відгвинчувати. Льонька відкручував якісь трубки й гайки і навіть молотком забив гвинта, який ніяк не хотів стати на своє місце (Донч. Словник української мови в 11 томах
8. відкручувати — Відкручувати, -чую, -єш сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. І. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить. Словник української мови Грінченка