відтінок

Значення в інших словниках

1. відтінок — відті́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. відтінок — (кольору) нюанс, забарвлення, полиск, відлиск, р. сутінок; (значень) варіянт, варіяція, с. відмінність, видозміна, різновид; відтінь. Словник синонімів Караванського
3. відтінок — [в'ідт’інок] -нку, м. (на) -нку, мн. -нкие, -нк'іў Орфоепічний словник української мови
4. відтінок — -нку, ч. 1》 Один із різновидів відповідного кольору, який відрізняється від основного кольору ступенем яскравості й густоти. || Додаткове забарвлення, що виступає на тлі основного. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відтінок — Сутінь, сутінок Словник чужослів Павло Штепа
6. відтінок — ВІДТІ́НОК, нку, ч. 1. Один із різновидів відповідного кольору, барви. Змінюючи тони і відтінки у синьо-голубій гамі, цвіте барвами широкий луг (І. Волошин); Ми були б дуже раді бачити тунель, обличкований мармуром найніжніших відтінків (М. Словник української мови у 20 томах
7. відтінок — ВІДТІ́НОК (один із різновидів відповідного кольору за ступенем яскравості; додаткове забарвлення на тлі основного), ВІДЛИ́В, ПІВТО́Н, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, ВІ́ДЛИСК, ПЕРЕЛИ́В, ВІ́ДТІНЬ діал., СУ́ТІНКИ рідше. Словник синонімів української мови
8. відтінок — Ві́дті́нок, -ті́нку; -ті́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. відтінок — ВІДТІ́НОК, нку, ч. 1. Один із різновидів відповідного кольору, барви, який відрізняється від основного кольору та його інших різновидів ступенем яскравості й густоти. Змінюючи тони і відтінки у синьо-голубій гамі, цвіте барвами широкий луг (Вол., Сади.. Словник української мови в 11 томах