глянути

Значення в інших словниках

1. глянути — гля́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. глянути — звести (підвести) очі на кого, на що; кинути оком (очима) на кого, на що; блимнути очима на кого; (подивитися непривітно, злісно) пропекти поглядом кого. Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці старий, старий дід (Марко Вовчок, 1, 1955... Словник фразеологічних синонімів
3. глянути — -ну, -неш, док. Однокр. до глядіти 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глянути — ГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. Однокр. до гляді́ти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Т. Шевченко); – Глянула дівчина на мене, засоромилась, очі в долівку (О. Словник української мови у 20 томах
5. глянути — відкри́то гля́нути у ві́чі кому. Не соромитися перед ким-небудь за свої вчинки. Сумніви весь час тривожили, чи саме так треба жити, щоб ти відкрито могла глянути в вічі і капітанові, і тому безногому .. Мамайчукові (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
6. глянути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
7. глянути — Гля́нути, гля́ну, гля́неш; глянь, гля́ньмо, гля́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. глянути — ГЛЯ́НУТИ, ну, неш, док. Однокр.до гляді́ти 1. На Йвася глянула [мати], взяла його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла (Шевч. Словник української мови в 11 томах
9. глянути — Глянути, -ну, -неш гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23. Словник української мови Грінченка