дивак

Значення в інших словниках

1. дивак — дива́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. дивак — Чудасій, химерник, кумедник, оригінал, проява. Словник синонімів Караванського
3. дивак — [диевак] -ака, м. (на) -аков'і/-аку, кл. -ачеи, мн. -аки, -ак'іў Орфоепічний словник української мови
4. дивак — -а, ч. Той, хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дивак — Дивацький, дивачок, дивний, проява, химерний, химерник, чудакуватий, чудар, чудасія, чудацький, чудачок, чудернацький, чудило, чудій, чудний, чуднуватий Словник синонімів Вусика
6. дивак — ДИВА́К (той, хто викликає здивування своєю поведінкою, вчинками), ЧУДА́К, ОРИГІНА́Л розм., ЧУДА́Р розм., ЧУДИ́ЛО розм., ЧУДІ́Й розм., ЧУДОДІ́Й розм., ХИМЕ́РНИК розм., ХИМЕ́РА розм., ПРОЯ́ВА розм., ПРИЧУ́ДА розм., ЕКСЦЕ́НТРИК заст. Словник синонімів української мови
7. дивак — ДИВА́К, а́, ч. Той, хто своєю поведінкою і вчинками викликає здивування. І тепер є такі поодинокі диваки серед людей, які вміють володіти пером і уявляють, що вони особисто дещо становлять собою.. Словник української мови в 11 томах