дзеркало

(предмет, що відображає все, що є перед ним) свічадо, діал. люстро.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзеркало — дзе́ркало іменник середнього роду * Але: два, три, чотири дзе́ркала Орфографічний словник української мови
  2. дзеркало — Люстро, люстерко, з. свічадо, верцадло, д. прозирало, тех. рефлектор; (на весь зріст) трюмо; (вод) плесо, поверхня, площина; (явища) відбиток, відображення, віддзеркалення. Словник синонімів Караванського
  3. дзеркало — -а, с. 1》 Відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться, а також спеціально виготовлений предмет із такою поверхнею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дзеркало — А, с., комп. Копія («образ») лазерного диска, що створюється на жорсткому диску, а потім записується на пустий диск. У мене зараз немає болванки. Зроби дзеркало на вінті, а потім закатаєм на диск. Словник сучасного українського сленгу
  5. дзеркало — Верцадло, глядило, дивник, дзеркальце, зеркало, зеркальце, люстро, люстерко, прозирало, свічадо, свічадко, трюмо Словник синонімів Вусика
  6. дзеркало — Полірована, найчастіше посріблена, поверхня різної форми (плоска, опукла, ввігнута), що рівномірно відбиває світлові промені; використовується для одержання зображення предметів, зміни напрямку чи збіжності світлового пучка. Універсальний словник-енциклопедія
  7. дзеркало — як ли́сому гре́бінь, зі сл. тре́ба, потрі́бно, жарт., ірон. Уживається для вираження категоричного заперечення змісту зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно. Треба, як лисому гребінь (Укр.. присл..). як ли́сому гре́бінь, сліпо́му дзе́ркало. Фразеологічний словник української мови
  8. дзеркало — ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Словник синонімів української мови
  9. дзеркало — ДЗЕ́РКАЛО, а, с. 1. Відшліфована поверхня, що відображає предмети, які перед нею знаходяться, а також спеціально виготовлений предмет з такою поверхнею. Софія стояла перед великим дзеркалом і кінчала причісування (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. дзеркало — 1. Оточене профільованою рамою поле плафона на стелі. 2. Горизонтальна частина дзеркального склепіння. 3. Обрамована профільованою тягою велика ділянка стіни. 4. Поле дверної фільонки. 5. Сама велика ділянка на чільному боці печі, каміну. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. дзеркало — Дзеркало, -ла с. Зеркало. Кв. Ном. № 5227. ум. дзеркальце. Ком. ІІ. 41. МВ. І. 25. Словник української мови Грінченка