1. Словник синонімів Полюги

дорікання

(висловлюване невдоволення чимсь) докір, попрікання, прочуханка, (часом зі сваркою) картання.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорікання — доріка́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дорікання — Див ДОКІР. Словник синонімів Караванського
  3. дорікання — -я, с. Дія за знач. дорікати. || Незадоволення, звинувачення, висловлені комусь з приводу чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дорікання — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дорікання — ДОРІКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. доріка́ти. [Нянька:] Відтоді почались сварки [з дружиною], сльози, дорікання!.. (Кроп., III, 1959, 102); Терпеливо зносила [невістка] дорікання, щоб не озлить матері (Горд. Словник української мови в 11 томах
  6. дорікання — Доріка́ння, -ня с. Укоризна, упреканіе, упрекъ. Сміливі дорікання і горді протести Іова здавались би сучасникам Вздри і Неемії богозневагою. К. Іов. VII. Було не витерпе єї дорікання за ту горілочку і надає їй бебехів. Стор. МПр. 153. Словник української мови Грінченка