дорослий

Значення в інших словниках

1. дорослий — доро́слий прикметник Орфографічний словник української мови
2. дорослий — Не малий, не маленький, старший, змужнілий, зрілий, розвинений, зформований, юр. повнолітній, лем. доходжалий, вилюднілий, р. дійшлий. Словник синонімів Караванського
3. дорослий — [дорослией] м. (на) -слому/-с'л'ім, мн. -с'л'і Орфоепічний словник української мови
4. дорослий — -а, -е. 1》 Який перестав бути дитиною, змужнів. || у знач. ім. дорослі, -лих, мн. (одн. дорослий, -лого, ч.; доросла, -лої, ж.). Ті, що перестали бути дітьми, змужніли. 2》 Який досяг повної зрілості (про птахів, тварин і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дорослий — ДОЗРІ́ЛИЙ (який досяг повного розумового та фізичного розвитку), ЗРІ́ЛИЙ, ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОХОДЖА́ЛИЙ розм.; ДІЄЗДА́ТНИЙ (юридично повноправний). Він, Нестор, став, перейшовши школи, мов чистилища, якимсь дозрілим (О. Словник синонімів української мови
6. дорослий — Доро́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дорослий — ДОРО́СЛИЙ, а, е. 1. Який перестав бути дитиною, змужнів. Стрічаючись з жінками, що мали дорослих синів, вона ставала солодкою і хвалилась дочкою (Коцюб., II, 1955, 31); Він став тепер дорослим, дужим (Чорн., Визвол. земля, 1959, 62); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах
8. дорослий — Дорослий, -а, -е 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. МВ. І. 136. 2) Дорослый. Доросле жито. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка