1. Словник синонімів Полюги

дорогий

(який можна купити) цінний, недешевий, (значною мірою) коштовний, безцінний, дорогоцінний// на вагу золота, (про почуття до людини) милий, любий, рідний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорогий — дороги́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дорогий — (який коштує великі гроші, в знач. прис.) в (на) ціні; не по кишені кому; (який високо цінується, має велику цінність) на вагу золота; [і] ціни немає (нема) кому, чому; [і] ціни не [можна] зложити (скласти, не зложиш, не складеш) кому, чому. Словник фразеологічних синонімів
  3. дорогий — Не дешевий; (самоцвіт) коштовний, вартісний, цінний, у ціні, с. неоціненний, безцінний, дорогоцінний; (- ціну) високий; (серцю) найдорожчий, милий, любий, близький; (гість) бажаний, жаданий, жданий; ЯК ЗВ. шановний, вельмишановний, високоповажаний; (!) голубе!, дорогенький!; дорогуватий. Словник синонімів Караванського
  4. дорогий — -а, -е. 1》 Який коштує великі гроші; прот. дешевий. || Високий (про ціну). 2》 перен. Який високо ціниться, оберігається, яким дорожать. 3》 Близький, милий серцю. || Бажаний, жданий (про гостей). || У звертанні – для вираження любові, приязні. З дорогою душею — див. душа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дорогий — Дорогі ліки помагають, як не слабому, то лікареві. Іронія, що лікар багатіє за рахунок хворих. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дорогий — див. бажаний Словник синонімів Вусика
  7. дорогий — дорого́ю ціно́ю. Великими зусиллями, напруженням або завдяки багатьом втратам, значним ускладненням, по́ступкам і т. ін. (Химка:) Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний); Народ .. Фразеологічний словник української мови
  8. дорогий — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. дорогий — Дороги́й, -га́, -ге́; -рогі́, -ги́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дорогий — ДОРОГИ́Й, а́, е́; вищ. ст. доро́жчий. 1. Який коштує великі гроші; протилежне дешевий. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч., 1,1951, 322); Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (Фр. Словник української мови в 11 томах