1. Словник фразеологічних синонімів

дорогий

(який коштує великі гроші, в знач. прис.) в (на) ціні; не по кишені кому; (який високо цінується, має велику цінність) на вагу золота; [і] ціни немає (нема) кому, чому; [і] ціни не [можна] зложити (скласти, не зложиш, не складеш) кому, чому.

Земля тепер в ціні – по п’ятдесят карбованців десятини не купиш (Панас Мирний, 3, 1954, с. 294); Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї (Малишко, Листи на світанні, 1961, с. 39); [Реджі:] Ти страчаєш посаду; такий секретар тепер мені не по кишені. Шукай собі нового маестро, мій друже (Кочерга, 2, 1956, с. 140); – Це у вас [у Середній Азії] вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає (Збанацький, Між добрими людьми, 1955, с. 4); Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта – павине перо – пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема (Куліш, Вибране, 1969, с. 266); Знання це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш! (Мисик, Біля криниці, 1967, с. 309); Вивели [сини] й Саібові такого арабського коня, котрому й ціни не можна було скласти (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 121).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорогий — (який можна купити) цінний, недешевий, (значною мірою) коштовний, безцінний, дорогоцінний// на вагу золота, (про почуття до людини) милий, любий, рідний. Словник синонімів Полюги
  2. дорогий — дороги́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дорогий — Не дешевий; (самоцвіт) коштовний, вартісний, цінний, у ціні, с. неоціненний, безцінний, дорогоцінний; (- ціну) високий; (серцю) найдорожчий, милий, любий, близький; (гість) бажаний, жаданий, жданий; ЯК ЗВ. шановний, вельмишановний, високоповажаний; (!) голубе!, дорогенький!; дорогуватий. Словник синонімів Караванського
  4. дорогий — -а, -е. 1》 Який коштує великі гроші; прот. дешевий. || Високий (про ціну). 2》 перен. Який високо ціниться, оберігається, яким дорожать. 3》 Близький, милий серцю. || Бажаний, жданий (про гостей). || У звертанні – для вираження любові, приязні. З дорогою душею — див. душа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дорогий — Дорогі ліки помагають, як не слабому, то лікареві. Іронія, що лікар багатіє за рахунок хворих. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дорогий — див. бажаний Словник синонімів Вусика
  7. дорогий — дорого́ю ціно́ю. Великими зусиллями, напруженням або завдяки багатьом втратам, значним ускладненням, по́ступкам і т. ін. (Химка:) Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Панас Мирний); Народ .. Фразеологічний словник української мови
  8. дорогий — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  9. дорогий — Дороги́й, -га́, -ге́; -рогі́, -ги́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. дорогий — ДОРОГИ́Й, а́, е́; вищ. ст. доро́жчий. 1. Який коштує великі гроші; протилежне дешевий. Везе Марко Катерині Сукна дорогого (Шевч., 1,1951, 322); Велів [цар] собі віз золотий зробити, Камінням дорогим його приоздобити (Фр. Словник української мови в 11 томах