занепад

Значення в інших словниках

1. занепад — зане́пад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. занепад — (виробництва) спад, депресія; (розвитку) завмирання, застій, деградація, стагнація, (цивілізації) смеркання; занепадання; пор. ЗАГИБЕЛЬ. Словник синонімів Караванського
3. занепад — див. слабість Словник синонімів Вусика
4. занепад — [занепад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
5. занепад — -у, ч. 1》 Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; прот. піднесення, розквіт. || Стан літератури, мистецтва і т. ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. занепад — ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Словник синонімів української мови
7. занепад — Зане́пад, -ду, -дові; -пади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. занепад — Зане́пад, -ду м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка