занепад

ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Занепад натурального господарства; Депресія в економіці; Панська ж земля зоставалася неорана, несіяна.. Страшенною пустинею все те оддавало, розором та занепадом одгонило. І справді, то був занепадок (Панас Мирний); Освітлюємо всі питання, ..рішуче боремося з настроями підупаду (В. Еллан).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занепад — (зниження рівня розвитку) підупадок, деградація, регрес, підсил. руїна, (психічна) депресія. Словник синонімів Полюги
  2. занепад — зане́пад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. занепад — (виробництва) спад, депресія; (розвитку) завмирання, застій, деградація, стагнація, (цивілізації) смеркання; занепадання; пор. ЗАГИБЕЛЬ. Словник синонімів Караванського
  4. занепад — див. слабість Словник синонімів Вусика
  5. занепад — [занепад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  6. занепад — -у, ч. 1》 Погіршення загального стану, зниження рівня розвитку; втрата політичної або економічної могутності; прот. піднесення, розквіт. || Стан літератури, мистецтва і т. ін., що визначається ідейним зубожінням, безперспективністю та деградацією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. занепад — Зане́пад, -ду, -дові; -пади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. занепад — Зане́пад, -ду м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка