запихати

Значення в інших словниках

1. запихати — запиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. запихати — Пхати, бгати; (куди) заштовхувати, засувати; (у що) набивати <�напаковувати> що. Словник синонімів Караванського
3. запихати — див. штовхати Словник синонімів Вусика
4. запихати — -аю, -аєш, недок., запхати, -аю, -аєш і запхнути, -ну, -неш, док., перех., розм. 1》 Пхаючи, засовувати що-небудь, заштовхувати кого-небудь кудись. 2》 тільки недок., чим. Годувати насильно, силуючи. Запихати рота. 3》 перен. Поміщати, перев. насильно, кого-небудь кудись. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. запихати — запиха́ти вул. 1. їсти (ст) 2. швидко йти або їхати (ст)||засувати Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. запихати — ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ) (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ (УСУВА́ТИ), ВСО́ВУВАТИ (УСО́ВУВАТИ), ЗАСО́ВУВАТИ (ЗАСУВА́ТИ) (сунучи); ВПИХА́ТИ (УПИХА́ТИ), ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ (УТИСКА́ТИ), ВТИ́СКУВАТИ (УТИ́СКУВАТИ), БГА́ТИ... Словник синонімів української мови
7. запихати — ЗАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПХА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАПХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. 1. Пхаючи, засовувати що-небудь, заштовхувати кого-небудь кудись. Словник української мови в 11 томах
8. запихати — Запиха́ти, -ха́ю, -єш сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113. Словник української мови Грінченка