зачаровувати

Значення в інших словниках

1. зачаровувати — зачаро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. зачаровувати — Заворожувати, напускати мару, обертати у <�на> що; (з першого слова) захоплювати, чарувати, зачудовувати; (красою) полонити, заполонювати. Словник синонімів Караванського
3. зачаровувати — -ую, -уєш, недок., зачарувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 заст. За народним повір'ям, діяти на кого-, що-небудь чарами, ворожінням; заворожувати, перетворювати в когось, у щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачаровувати — ВА́БИТИ (перев. у спол. зі сл. зір, око, погляд і т. ін. — привертати увагу приємним виглядом, красою тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ПРИВЕРТА́ТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ПРИКО́ВУВАТИ, СПОКУША́ТИ, ЧАРУВА́ТИ... Словник синонімів української мови
5. зачаровувати — Зачаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш; зачарува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зачаровувати — ЗАЧАРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАЧАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. заст. За народним повір’ям, діяти на кого-, що-небудь чарами, ворожбитством; заворожувати, перетворювати в когось, у щось. Словник української мови в 11 томах