1. Словник синонімів Полюги

линути

(почати литися) политися, підсил. хлинути, поллятися.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. линути — ли́нути дієслово недоконаного виду летіти лину́ти дієслово доконаного виду политися, полити Орфографічний словник української мови
  2. линути — Летіти; (швидко) мчати; (- хмари) пливти; (- звуки) лунати, розлягатися; (- вісті) ширитися; (серцем) пориватися; (до кого) горнутися, тулитися, припадати, жм. липнути; (- час) минати. Словник синонімів Караванського
  3. линути — див. іти; лити; літати Словник синонімів Вусика
  4. линути — I лин`ути-ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до лити. II л`инути-ну, -неш, недок., поет. 1》 Плавно, легко летіти. || Рухатися вперед із великою швидкістю. || поет. Плавно пересуватися по воді. || Поширюватись у просторі (про звуки, запахи і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. линути — ЛИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без дод. Однокр. до ли́ти. Що підніме вогонь полум'я, то вода й заллє; де покажеться вогонь, то вода і лине на нього (з переказу); Галя вийшла на рундук, линула воду з кухля (Панас Мирний); [Хведоська:] Як спитають мати... Словник української мови у 20 томах
  6. линути — ду́мкою (мрі́ями, се́рцем і т. ін.) ли́нути (леті́ти) до кого—чого, куди. Пориватися, прагнути до кого-, чого-небудь, кудись. Добру хвилину стояли вони мовчазні .. і линули думкою в майбутнє (О. Фразеологічний словник української мови
  7. линути — ЛЕТІ́ТИ (пересуватися в повітрі за допомогою крил); ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ЛИ́НУТИ поет. (плавно); ЛІТА́ТИ, ПЛА́ВАТИ, БУЯ́ТИ, МА́ЯТИ, ШИРЯ́ТИ, ВИТА́ТИ книжн. (в різних напрямках); РИ́НУТИ поет. Словник синонімів української мови
  8. линути — Ли́нути, ли́ну, -неш; линь, ли́ньмо, ли́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. линути — ЛИ́НУТИ, ну, неш, недок., поет. 1. Плавно, легко летіти. Мандруємо вогким туманом назустріч сліпій сніговиці… Так линуть малим караваном у вирій запізнені птиці (Л. Укр., І, 1951, 309); Весна… На північ линуть гуси (Мас., Сорок.., 1957, 387); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  10. линути — Линути, -ну, -неш гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Мет. 376. Ангел линув, сльозу уронив. Чуб. III. 305. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну. Шевч. 403. --------------- Линути, -ну, -неш гл. Политься, хлынуть. Словник української мови Грінченка