1. Словник синонімів Полюги

лущити

(очищати від шкаралупи) (насіння) лузати, (квасолю) теребити.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лущити — лу́щити: 1) снимать шелуху, 2) колотить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. лущити — лу́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лущити — ЛУЗАТИ, розлущувати; П. бити; (гроші) Р. лупити; (ґрунт) розпушувати. Словник синонімів Караванського
  4. лущити — див. бити; ламати Словник синонімів Вусика
  5. лущити — -щу, -щиш, недок., перех. 1》 Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). 2》 перен., фам. Сильно бити. || рідко. Вбивати. 3》 з кого, фам., рідко. Те саме, що лупити 3). 4》 с. г. Розпушувати верхній шар ґрунту після збирання врожаю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лущити — ЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, недок., що. 1. Обчищати від шкаралупи, лушпиння і т. ін.; лузати (у 2 знач.). Я йому незабаром за поміч стала: .. Словник української мови у 20 томах
  7. лущити — як (мов, що, ні́би і т. ін.) горі́хи лу́скати (лу́щити), перев. з дієсл. Легко, просто (виконувати що-небудь, досягати чогось). Йому ж невдивовижу дівчат цілувати, мов горіхи лускати (Г. Фразеологічний словник української мови
  8. лущити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  9. лущити — Лу́щити, лу́щу, лу́щиш, лу́щать; лу́щи, лу́щім, лу́щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лущити — ЛУ́ЩИТИ, щу, щиш, недок., перех. 1. Обчищати від шкаралупи, лузги і т. ін.; лузати (у 2 знач.). Я йому незабаром за поміч стала: .. й мак ріжу, і квасольку лущу (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  11. лущити — Лущити, -щу, -щиш гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386. Словник української мови Грінченка