мудрувати

(любити без особливої потреби розмірковувати) мудрити, розумувати, філософувати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудрувати — мудрува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мудрувати — Вимудровувати, МЕТИКУВАТИ, розумувати, жм. крутити, з. химерити, кн. філософувати; (хитро) хитрувати; (прожектувати) вигадувати; (над чим) роздумувати, обмірковувати що. Словник синонімів Караванського
  3. мудрувати — див. думати Словник синонімів Вусика
  4. мудрувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Удаватися в зайві й непотрібні міркування. || Вигадувати, робити щось незвичайне. 2》 ірон. Те саме, що хитрувати. 3》 над чим і без додатка, розм. Те саме, що роздумувати; обмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мудрувати — МУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Удаватися в зайві й непотрібні міркування. Не мудруй багато, а працюй завзято (прислів'я); – Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує! (Леся Українка); // Вигадувати, робити щось незвичайне. Словник української мови у 20 томах
  6. мудрувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. мудрувати — Мудрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мудрувати — МУДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Удаватися в зайві й непотрібні міркування. Не мудруй багато, а працюй завзято (Укр.. присл.., 1955, 389); — Хлопці! Геть його з дороги! Хай так дуже не мудрує! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. мудрувати — Мудрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Левиц. І. 201. Як не мудруй, а вмерти треба. О. 1861. III. Гул.-Арт. 111. Словник української мови Грінченка