наважитися

(стати рішучим, з інф.) рішитися, відважитися, осмілитися, заризикувати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наважитися — нава́житися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наважитися — див. наважуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наважитися — НАВА́ЖИТИСЯ див. нава́жуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. наважитися — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися. Словник синонімів української мови
  5. наважитися — Нава́житися, -ва́жуся, -жишся, -жаться; нава́жся, -ва́жтеся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наважитися — НАВА́ЖИТИСЯ див. нава́жуватися. Словник української мови в 11 томах
  7. наважитися — Наважуватися, -жуюся, -єшся сов. в. наважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Г. Барв. 454. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. К. ЧР. 344. Словник української мови Грінченка