нагортати

Значення в інших словниках

1. нагортати — нагорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. нагортати — -аю, -аєш, недок., нагорнути, -горну, -горнеш, док., перех. Горнучи, збирати в якій-небудь кількості. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагортати — НАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що, чого. Горнути, нагрібати що-небудь докупи або в якійсь кількості. Словник української мови у 20 томах
4. нагортати — ЗГРІБА́ТИ (гребучи, збирати докупи, в одне місце), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ЗГОРТА́ТИ, ГРОМА́ДИТИ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ЗВОЛІКА́ТИ, ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ рідко. — Док.: згребти́, згорну́ти, згрома́дити, загребти́, зволокти́, зволочи́ти, загрома́дити. Словник синонімів української мови
5. нагортати — НАГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАГОРНУТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. Горнучи, збирати в якій-не-будь кількості. Він не міг бачити того пенька, того місця, де за хвилину перед цим стояла його ялинка, і почав нагортати снігу на пеньок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. нагортати — Нагорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. нагорну́ти, -ну́, -неш, гл. Нагребать, нагрести. Взяв ціпа... і нагорнув проса під сніп. Рудч. Ск. І. 56. Словник української мови Грінченка