наготовлювати

Значення в інших словниках

1. наготовлювати — нагото́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. наготовлювати — -юю, -юєш і наготовляти, -яю, -яєш, недок., наготувати, -ую, -уєш і наготовити, -влю, -виш; мн. наготовлять; док., перех. 1》 Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості. || Завчасно підготовляти що-небудь для вжитку. 2》 Варячи, смажачи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наготовлювати — НАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і НАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і НАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. нагото́влять; док., що, чого. 1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості. Словник української мови у 20 томах
4. наготовлювати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
5. наготовлювати — НАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш і НАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і НАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. нагото́влять; док., перех. 1. Готувати, запасати щось у якій-небудь кількості. Констанцій.. сідає до стола, наготовляє таблички (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах