надолужувати

Значення в інших словниках

1. надолужувати — надолу́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. надолужувати — Навергати, на|здо|ганяти, р. намагати, натягати; надолужати. Словник синонімів Караванського
3. надолужувати — див. спішити Словник синонімів Вусика
4. надолужувати — -ую, -уєш і рідше надолужати, -аю, -аєш, недок., надолужити, -жу, -жиш, док. 1》 перех.Наздоганяти, заповнювати, замінювати втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає. 2》 неперех., перен. Енергійно, посилено займатися чим-небудь. 3》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. надолужувати — НАДОЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш, рідше НАДОЛУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЛУ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. що і без дод. Наздоганяти, заповнювати, замінювати те, що втрачене, пропущене, згаяне або чого не вистачає. Словник української мови у 20 томах
6. надолужувати — НАДОЛУ́ЖУВАТИ (НАДОЛУЖА́ТИ заст.) (заповнювати, заміняти втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає), НАГАНЯ́ТИ (НАГО́НИТИ рідше) розм., НАМАГА́ТИ діал. — Док.: надолу́жити, нагна́ти. Надолужити те, що пробайдикував улітку, — нема чого й думати (С. Словник синонімів української мови
7. надолужувати — Надолу́жувати, -лу́жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. надолужувати — НАДОЛУ́ЖУВАТИ, ую, уєш і рідше НАДОЛУЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДОЛУ́ЖИТИ, жу, жиш, док. 1. перех. Наздоганяти, заповнювати, замінювати втрачене, пропущене, згаяне, те, чого не вистачає. Словник української мови в 11 томах