надто

Значення в інших словниках

1. надто — на́дто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. надто — пр., занадто, НАДМІРУ; ФР. за + п-к <н. надто вузький = завузький>; А НАДТО, особливо <н. а надто тепер = особливо тепер>. Словник синонімів Караванського
3. надто — див. багато; дуже Словник синонімів Вусика
4. надто — присл. 1》 Більше від звичайної норми, міри, межі; занадто, надмірно. || Ще більше. 2》 Особливо, насамперед, передусім. || Крім того, до того. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. надто — НА́ДТО, присл. 1. Більше від звичайної норми, міри, межі; занадто, надмірно. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Т. Шевченко); – Він загинув, мабуть, від власної гранати, – похмуро говорив Сагайда, схиляючись над Брянським і шукаючи рани. Словник української мови у 20 томах
6. надто — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил. Словник синонімів української мови
7. надто — На́дто, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. надто — НА́ДТО, присл. 1. Більше від звичайної норми, міри, межі; занадто, надмірно. Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло (Шевч., II, 1953, 23); Коли моя білява донька виросте, я буду надто старий (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. надто — Надто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Г. Барв. 456. Їден надто має, а другий нічого. Камен. у. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. Словник української мови Грінченка