невдаха

Значення в інших словниках

1. невдаха — невда́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. невдаха — Неборака, р. невдатник; п! БІДОЛАХА. Словник синонімів Караванського
3. невдаха — див. невмілий; нещасливий Словник синонімів Вусика
4. невдаха — -и, ч. і ж., розм. 1》 Людина, якій не щастить у чому-небудь або яка робить щось не так, як треба. || Уживається як лайливе слово. 2》 Щось погано, невдало виготовлене, зроблене і т. ін. (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невдаха — див. невдачник Словник чужослів Павло Штепа
6. невдаха — НЕВДА́ХА, и, ч. і ж., розм. 1. Відсутність успіху, удачі в чому-небудь. Він сміявся над невдахою Ковалем, який не зміг у зарозумілості своїй помітити цієї простої помилки (В. Словник української мови у 20 томах
7. невдаха — НЕВДА́ХА розм. (той, кому не щастить у чому-небудь, хто робить щось не так, як треба), НЕВДА́ТНИК розм.; НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ (той, кому не пощастило в чому-небудь). Я щиро переживав провал вистави і.. вирішив висловити своє обурення з артиста-невдахи (П. Словник синонімів української мови
8. невдаха — НЕВДА́ХА, и, ч. і ж., розм. 1. Людина, якій не щастить у чому-небудь або яка робить щось не так, як треба. Він сміявся над невдахою Ковалем, який не зміг у зарозумілості своїй помітити цієї простої помилки (Собко, Срібний корабель, 1961, 121)... Словник української мови в 11 томах
9. невдаха — Невдаха, -хи об. 1) Неудачникъ, — ница. Невдаха безталанний. 2) Неспособный, неспособная, неумѣлый, неумѣлая. ум. невдашенька, невдашечка, невдашка. Да ти невдаха; да ти невдаха, да ти невдашенька моя! Ти ні спекти, ні зварить, ні з моїм родом говорить. Грин. III. 368. Словник української мови Грінченка