освоювати

(навчатися користуватися чим-небудь) опановувати, док. розм. осідлати, (робити придатним для чогось) підкоряти, (нові земельні ділянки) обживати.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освоювати — осво́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. освоювати — -юю, -юєш, недок., освоїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Робити придатним для господарського використання. || Повністю використовувати, застосовувати. Освоїти кошти. Освоїти проектну потужність. 2》 Навчатися користуватися чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освоювати — 1. див. засвоювати, наловчитися, практикувати, привикати, привчати 2. це диких тварин Словник чужослів Павло Штепа
  4. освоювати — ОСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док. 1. що. Робити придатним для господарського використання. Тут [у Заліссі] молодий господар Мстислав освоював нові землі (Юліан Опільський); Освоюючи узбережжя Чорного і Азовського морів... Словник української мови у 20 томах
  5. освоювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. освоювати — ОСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Робити придатним для господарського використання. Освоюючи узбережжя Чорного і Азовського морів, слов’яни відіграли вирішальну роль і в мореплавстві по них (Укр. іст. Словник української мови в 11 томах