освоювати

ОСВО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСВО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док.

1. що. Робити придатним для господарського використання.

Тут [у Заліссі] молодий господар Мстислав освоював нові землі (Юліан Опільський);

Освоюючи узбережжя Чорного і Азовського морів, слов'яни відіграли вирішальну роль і в мореплавстві по них (з наук. літ.);

З економічної точки зору Сиваш доцільно освоювати разом з Перекопськими озерами (з наук.-попул. літ.);

// Повністю використовувати, застосовувати.

Освоїти кошти;

Освоїти проектну потужність.

2. що. Навчатися користуватися чим-небудь.

Я вибрав трофейний кулемет і став освоювати ворожу техніку (І. Багмут);

Варнак освоює ріку на всьому маршруті з Києва до своєї пристані на озері (О. Кундзич);

// Навчаючись, оволодівати чим-небудь, підвищуючи свою майстерність, фаховий рівень і т. ін.

Обплітальниці вдалося .. освоїти три суміжні професії (з газ.);

// Налагоджувати виготовлення чого-небудь нового.

Сталося так, що і їм було деякий час не до музеїв: освоювали модель нового жіночого костюма (В. Козаченко);

Фізики освоюють, здавалося б, цілком неможливу річ: вони наносять на поверхню металу покриття з... алмазу! (із журн.);

Промисловість успішно освоює виробництво десятків типів сільськогосподарських навантажувачів (з наук.-попул. літ.).

3. що. Глибоко вивчаючи, засвоювати, оволодівати.

Ми повинні .. освоїти всі досягнення попередніх епох для кіно як мистецтва синтетичного (О. Довженко);

Перед письменником, який освоює тему, закономірно постає проблема людина і суспільство (з газ.).

4. кого, діал. Робити свійським; приручати (тварин).

– Турок один кохався у птицях. Умів їх ловити й освоювати (Б. Лепкий);

// Наближати, привертати (до себе).

Борис почав .. ходити до Міхонського. Той зразу мусив освоювати його, добротою і ласкою з'єднати собі його повне довір'я (І. Франко);

Вуйни досягали його руками й гладили, як біле курятко, аби зі собою освоїти (Марко Черемшина).