погубити
(довести до загибелі) згубити, занапастити.
Джерело:
Словник синонімів Полюги
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погубити — погуби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погубити — див. погубляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погубити — ПОГУБИ́ТИ див. погубля́ти. Словник української мови у 20 томах
- погубити — загуби́ти / рідше губи́ти ро́зум (тя́му). Втратити здатність логічно, обдумано діяти; стати несамовитим, не контролювати своїх вчинків. Фразеологічний словник української мови
- погубити — ЗАНАПАСТИ́ТИ (призвести до загибелі кого-небудь, до занепаду чогось, зробити нещасним чиєсь життя), ЗАГУБИ́ТИ, ПОГУБИ́ТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ, ЗВЕСТИ́, ЗГУБИ́ТИ, ДОКОНА́ТИ розм., ЗАПРОПАСТИ́ТИ розм., ЗБА́ВИТИ розм., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм. Словник синонімів української мови
- погубити — ПОГУБИ́ТИ див. погубля́ти. Словник української мови в 11 томах
- погубити — Погубити, -блю́, -биш гл. 1) Растерять. Заплакали запорожці, коней погубивши. Чуб. V. 940. 2) см. погубляти. Словник української мови Грінченка