принаджувати

Значення в інших словниках

1. принаджувати — прина́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. принаджувати — Приманювати, приваблювати, вабити, надити; (до себе) притягати, тягнути; П. спокушати. Словник синонімів Караванського
3. принаджувати — див. вабити; кликати; прихиляти; спокушати Словник синонімів Вусика
4. принаджувати — -ую, -уєш, недок., принадити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Викликати прихід, появу кого-небудь якимсь засобом. || Змушувати наближатися (рибу, птаха, звіра і т. ін.), застосовуючи якусь принаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. принаджувати — ПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИНА́ДИТИ, джу, диш, док., кого – що. 1. Викликати прихід, появу кого-небудь якимось засобом. [Мати:] Та що ж, принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись добра!... Словник української мови у 20 томах
6. принаджувати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ... Словник синонімів української мови
7. принаджувати — Прина́джувати, -джую, -джуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. принаджувати — ПРИНА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИНА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Викликати прихід, появу кого-небудь якимсь засобом. [Мати:] Та що ж, принаджуй ту погань лісову, то ще діждешся колись добра! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах