підказувати

Значення в інших словниках

1. підказувати — підка́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підказувати — г. підповідати; (акторам) суфлювати, суфлерувати, д. суфлірувати. Словник синонімів Караванського
3. підказувати — див. говорити; націлювати; радити Словник синонімів Вусика
4. підказувати — -ую, -уєш, недок., підказати, -ажу, -ажеш, док., перех. і неперех. 1》 Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. 2》 розм. Додавати що-небудь до сказаного кимось, кінчати чийсь вислів. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підказувати — ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., що і без прям. дод. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував. Словник української мови у 20 томах
6. підказувати — НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін. Словник синонімів української мови
7. підказувати — Підка́зувати, -зую, -зуєш; підказа́ти, -кажу́, -ка́жеш, -жуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підказувати — ПІДКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док., перех. і неперех. 1. Тихо говорити, нашіптувати кому-небудь непомітно для інших те, що він повинен казати, вимовляти. Перша дія пройшла нормально. Макар Григорович нам підказував. Словник української мови в 11 томах
9. підказувати — Підказувати, -зую, -єш сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать. Словник української мови Грінченка