розв'язний

(який не відчуває незручності) невимушений, вільний, (виходить за межі норми) безцеремонний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розв'язний — розв'я́зний прикметник про манери розв'язни́й прикметник про завдання Орфографічний словник української мови
  2. розв'язний — див. нахабний Словник синонімів Вусика
  3. розв'язний — I [розвйазнией] м. (на) -зному/ -з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і (про манери, поведінку тощо) II [розвйазний] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і (про задачу, питання тощо) Орфоепічний словник української мови
  4. розв'язний — I розв'язн`ий-а, -е. Який можна розв'язати, вирішити, з'ясувати і т. ін.; який піддається розв'язанню, вирішенню. II розв'`язний-а, -е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. || Який характеризується, відзначається надмірною вільністю, фамільярністю, зухвалістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розв'язний — РОЗВ'ЯЗНИ́Й, а́, е́. Який можна розв'язати, вирішити, з'ясувати і т. ін.; який піддається розв'язанню, вирішенню. Розв'язне завдання; Розв'язні питання. РОЗВ'Я́ЗНИЙ, а, е. Який поводить себе надто вільно, фамільярно, зухвало. Словник української мови у 20 томах
  6. розв'язний — ФАМІЛЬЯРНИЙ (надто вільний, безцеремонний), ПАНІБРА́ТСЬКИЙ розм., ЗАПАНІБРА́ТСЬКИЙ розм.; РОЗВ'Я́ЗНИЙ (який виходить за межі пристойності). Фамільярне студентське "ти" було сьогодні недоречним (С. Журахович); Адмірал Мак-Келлі вже з'явився.. Словник синонімів української мови