розговоритися

Значення в інших словниках

1. розговоритися — розговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розговоритися — -ворюся, -воришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. || Завести розмову, вступити у бесіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розговоритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. Він був чоловік поважний .. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум'ям (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
4. розговоритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
5. розговоритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. Він був чоловік поважний.. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум’ям (Вовчок, І, 1955, 144)... Словник української мови в 11 томах
6. розговоритися — Розговори́тися, -рю́ся, -ришся гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою. Ном. № 12946. Словник української мови Грінченка