розговоритися
РОЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим.
Він був чоловік поважний.. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум’ям (Вовчок, І, 1955, 144);
Вже коли познайомились і розговорились, вона розповіла свої тривоги (С. Ол., З книги життя, 1968, 147);
// Завести розмову, вступити у бесіду.
Всі були якісь байдужі, бо ще не розговорилися й не перезнайомилися (Кучер, Трудна любов, 1960, 196);
По обіді, в хвилину відпочинку, зібралися заробітчани до гурту, розговорилися про справи свої нужденні, про гіркі заробітки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розговоритися — (говорити довго і охоче) розбалакатися, розм. розгомонітися, фам. розбазікатися. Словник синонімів Полюги
- розговоритися — розговори́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розговоритися — -ворюся, -воришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. || Завести розмову, вступити у бесіду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розговоритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ, ворю́ся, во́ришся, док. Поступово захопившись розмовою, стати говірким, балакучим. Він був чоловік поважний .. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше [пашить] його кожне слово полум'ям (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
- розговоритися — РОЗГОВОРИ́ТИСЯ (захопитися розмовою, говорити охоче, довго), РОЗБАЛА́КАТИСЯ розм., РОЗГОМОНІ́ТИСЯ розм., РОЗБЕСІ́ДУВАТИСЯ розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗБАЛАГУ́РИТИСЯ розм. рідко, РОЗГУТО́РИТИСЯ діал.; РОЗМОЛО́ТИСЯ фам., РОЗБАЗІ́КАТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови
- розговоритися — Розговори́тися, -рю́ся, -ришся гл. Разговориться. Розговоривсь, як свиня з гускою. Ном. № 12946. Словник української мови Грінченка