роззява

Значення в інших словниках

1. роззява — роззя́ва іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. роззява — Ґава, розтелепа, розвеза, солопій, витріщака, дармовис, шлапак, нестелепа, продавець витрішок, р. розвора; роззявина, роззявляка; п! ВАЙЛО. Словник синонімів Караванського
3. роззява — див. неуважний Словник синонімів Вусика
4. роззява — [роз':ава] -вие, д. і м. -в'і, ч. і ж. Орфоепічний словник української мови
5. роззява — -и, ч. і ж., розм. 1》 Неуважна людина. 2》 Забудькувата людина. 3》 Людина, яка, гайнуючи час, задивляється на кого-, що-небудь. 4》 Вайлувата, неповоротка людина. 5》 Недбала у справах людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. роззява — Ґава гавега, гавря, сологій, розтелепа, розтяпака, розгамуза, шалава, бевзь, див. неповороткий, безтолковий, ротозій Словник чужослів Павло Штепа
7. роззява — РОЗЗЯ́ВА, и, ч. і ж., розм. 1. Неуважна людина. Така вже доля ласкава у всіх тих тернових очей, що й роззява побачить їх, де б вони не були (С. Васильченко); Сьогодні чергує молодий роззява.., завжди занурений у свої незграбні слов'янські вірші (З. Словник української мови у 20 томах
8. роззява — ЗАБУ́ДЬКО розм. (людина, яка легко й швидко забуває), ЗАБУВА́КА розм., РОЗЗЯ́ВА розм., РОЗГУ́БА фам. — Бач який! От би ще заніс мого листа з собою, — сказано, забудько з тебе, Павлусю!... Словник синонімів української мови
9. роззява — Роззя́ва, -ви; -зя́ви, -зя́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. роззява — РОЗЗЯ́ВА, и, ч. і ж., розм. 1. Неуважна людина. Така вже доля ласкава у всіх тих тернових очей, що й роззява побачить їх, де б вони не були (Вас., І, 1959, 184); Сьогодні чергує молодий роззява.. Словник української мови в 11 томах
11. роззява — Роззява, -ви об. Разиня, ротозѣй. Ном. № 6594. Словник української мови Грінченка