розчулюватися

Значення в інших словниках

1. розчулюватися — розчу́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. розчулюватися — фр. танути і п. ф. від розчулюватися; док. РОЗЧУЛИТИСЯ, г. перечулитися. Словник синонімів Караванського
3. розчулюватися — -ююся, -юєшся, недок., розчулитися, -люся, -лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розчулюватися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Тимко м'яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла. – Прощай, Марку .. Словник української мови у 20 томах
5. розчулюватися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
6. розчулюватися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЧУ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док. Ставати приємно схвильованим, зворушеним. Тимко м’яв у руках шапку, а вона димом снарядним пахла.— Прощай, Марку.. Словник української мови в 11 томах