упереджений

(який не бере до уваги об'єктивних даних) необ'єктивний, тенденційний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упереджений — упере́джений 1 дієприкметник випереджений діал. упере́джений 2 прикметник який почуває упередження до когось, чогось Орфографічний словник української мови
  2. упереджений — (проти кого) наставлений; (погляд) небезсторонній, необ'єктивний, наперед складений, несправедливий, негативний. Словник синонімів Караванського
  3. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ¹, а, е, діал. Дієпр. пас. до упереди́ти. Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (І. Словник української мови у 20 томах
  4. упереджений — I -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до упередити. II -а, -е. 1》 Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого-, чого-небудь. 2》 Який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ'єктивний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним), ТЕНДЕНЦІ́ЙНИЙ, НЕОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕБЕЗСТОРО́ННІЙ. Словник синонімів української мови
  6. упереджений — Упере́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. упереджений — УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ¹, а, е, діал. Дієпр. нас. мин. ч. до упере́дити. Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (Фр., II, 1950, 29). УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ², а, е. Словник української мови в 11 томах