упереджений

УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ¹, а, е, діал.

Дієпр. пас. до упереди́ти.

Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (І. Франко);

Шляхи створення нової спільноти держав на нових, рівноправних економічних і політичних засадах повинні стати предметом різнобічного упередженого аналізу (з газ.).

УПЕРЕ́ДЖЕНИЙ², а, е.

1. Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого-, чого-небудь.

– Ви .. упереджені проти нас, хоч мені не зрозуміло, з яких причин (О. Кобилянська);

– Він щось упереджений до тебе. Отже, ти мусиш бути дуже обачним (П. Колесник).

2. Який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ'єктивний.

– Скільки нас сиділо тоді на засіданні? – І хто був чесний, а хто не чесний, хто помилявся, хто був упереджений, шукав якоїсь користі? (Ю. Мушкетик);

Нетерпимо, коли в своїх оцінках критики виходять з упереджених і по суті естетських уявлень. Така критика не дає користі розвитку літератури й мистецтва (з газ.).

3. Негативний, несправедливий, який складається щодо кого-, чого-небудь наперед.

Лагунський уважно слухав жінку-інженера .. Від її скарги на упереджене ставлення до неї йому стало зовсім ніяково (Г. Коцюба);

Самий вигляд її, ота ніжна материнська усмішка, коли говорила про свого Василька, наче спростувала більшість .. упереджених уявлень про неї (А. Головко);

Треба бути надзвичайно упередженою людиною, щоб кваліфікувати ці заходи як кабальні (з газ.).