хмарний

Значення в інших словниках

1. хмарний — хма́рний прикметник Орфографічний словник української мови
2. хмарний — (- небо) захмарений, затьмарений, (день) хмурний, похмурний, хмаристий Словник синонімів Караванського
3. хмарний — див. похмурий Словник синонімів Вусика
4. хмарний — ХМА́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хма́ра 1. Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (І. Гончаренко); Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. хмарний — -а, -е. 1》 Прикм. до хмара 1). 2》 З хмарами (перев. про погоду); похмурий. || Укритий хмарами. || Непогожий (про частину доби, пору року). 3》 перен. Те саме, що похмурий 2). 4》 перен. Те саме, що похмурий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хмарний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
7. хмарний — Хма́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хмарний — ХМА́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хма́ра 1. Поволі сонце запливло у хмарну каламуть (Гонч., Вибр., 1959, 343); Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Ю. Бедзик, Полки.. Словник української мови в 11 томах