чорнити

Значення в інших словниках

1. чорнити — ЧОРНИТИ – ЧОРНІТИ – ЧОРНІТИСЯ – ЧОРНІШАТИ Чорнити, перех. Робити щось чорним, фарбувати, забарвлювати в чорний колір; переносно – ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М. Літературне слововживання
2. чорнити — Робити чорним, вичорнювати; (метал) воронувати; П. ганьбити, знеславлювати, очорнювати. Словник синонімів Караванського
3. чорнити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
4. чорнити — ЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що. 1. Робити що-небудь чорним (у 1–3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. Словник української мови у 20 томах
5. чорнити — чорни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
6. чорнити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Робити що-небудь чорним (у 1-3 знач.); забарвлювати в чорний колір. 2》 перен. Ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь. 3》 Покривати черню (у 1 знач.); воронувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. чорнити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
8. чорнити — Чорни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. чорнити — ЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Робити що-небудь чорним (у 1-3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. п’є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу, і барви всі рівняє сивизно́ю (Л. Словник української мови в 11 томах
10. чорнити — Чорнити, -ню́, -ниш гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить. Словник української мови Грінченка