1. Літературне слововживання

чорнити

ЧОРНИТИ – ЧОРНІТИ – ЧОРНІТИСЯ – ЧОРНІШАТИ

Чорнити, перех. Робити щось чорним, фарбувати, забарвлювати в чорний колір; переносно – ганьбити. Пожежі застилають обрій димами, чорнять половину неба (М.Стельмах); Благали куми, кланялись в ноги йому [попові], не чорнити так дівчину – не вблагали (Є.Кротевич).

Чорніти, неперех. Ставати чорним, чорнішим; виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). Весна іде, сніги чорніють (М.Старицький); Шлях дедалі все чорнів, брався водою (Панас Мирний); В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає (Т.Шевченко).

Чорнітися. Виділятися чорним кольором, виднітися (про щось чорне). При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів (І.Франко); Ціла метка невеличких халабуд.. чорнілася своїми входами (Панас Мирний).

Чорнішати. Ставати чорнішим. Ніч густішала й чорнішала (І.Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорнити — (забарвлювати в чорний колір) зачорнювати; (бороду, вуса) фабрити, (покривати поверхню металу шаром оксису) воронувати. Словник синонімів Полюги
  2. чорнити — Робити чорним, вичорнювати; (метал) воронувати; П. ганьбити, знеславлювати, очорнювати. Словник синонімів Караванського
  3. чорнити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  4. чорнити — ЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що. 1. Робити що-небудь чорним (у 1–3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. Словник української мови у 20 томах
  5. чорнити — чорни́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. чорнити — -ню, -ниш, недок., перех. 1》 Робити що-небудь чорним (у 1-3 знач.); забарвлювати в чорний колір. 2》 перен. Ганьбити, знеславлювати кого-, що-небудь. 3》 Покривати черню (у 1 знач.); воронувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чорнити — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  8. чорнити — Чорни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чорнити — ЧОРНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. 1. Робити що-небудь чорним (у 1-3 знач.); забарвлювати в чорний колір. А над усім той дим, той легкий дим, .. п’є кров з лиця і гасить людський погляд, обличчя білить і чорнить одежу, і барви всі рівняє сивизно́ю (Л. Словник української мови в 11 томах
  10. чорнити — Чорнити, -ню́, -ниш гл. 1) Чернить, красить въ черный цвѣтъ. Та й купили білила, ще й чорного чорнила... дівчатам запаски чорнити. Грин. III. 95. 2) Поносить. Словник української мови Грінченка