1. Словник синонімів Вусика

безгласний

див. мовчазний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безгласний — безгла́сний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безгласний — -а, -е. 1》 Німий, безмовний. 2》 перен. Який не висловлює своєї думки; покірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безгласний — БЕЗГЛА́СНИЙ, а, е, рідко. Німий, безмовний. Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі .. Так добре було б стати “нічим”, безгласним, непорушним спокоєм (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. безгласний — БЕЗМО́ВНИЙ (про людину — який нічого не говорить, не подає голосу), БЕЗГОЛО́СИЙ розм., БЕЗГЛА́СНИЙ рідше; МОВЧАЗНИ́Й, МОВЧАЗЛИ́ВИЙ, МОВЧУ́ЩИЙ розм., заст. (який мовчить, не вступає в розмову); НІМИ́Й підсил., НІМО́ТНИЙ підсил., перев. поет. Словник синонімів української мови
  5. безгласний — БЕЗГЛА́СНИЙ, а, е, рідко. Німий, безмовний. Погашу лампу і сам потону у чорній пітьмі.. Так добре було б стати "нічим", безгласним, непорушним спокоєм (Коцюб., II, 1955, 224). Словник української мови в 11 томах
  6. безгласний — Безгласний, -а, -е Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10. Словник української мови Грінченка