безпам'ятний

Значення в інших словниках

1. безпам'ятний — безпа́м'ятний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. безпам'ятний — Непритомний; (без тями) безтямний, НЕСТЯМНИЙ, несамовитий; (- голову) ЗАБУДЬКУВАТИЙ. Словник синонімів Караванського
3. безпам'ятний — -а, -е, розм. 1》 Який утратив свідомість; непритомний. || Який діє несвідомо, ніби втративши розум; безтямний. 2》 Який має погану пам'ять; забутливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безпам'ятний — БЕЗПА́М'ЯТНИЙ, а, е, розм. 1. Який утратив свідомість, пам'ять; непритомний. – Вона ослабла, впала на мої руки, а я її, безпам'ятну, кинула в яму (І. Франко); Безпам'ятного бійця лісник одвіз до слобідської лікарні (А. Словник української мови у 20 томах
5. безпам'ятний — БЕЗТЯ́МНИЙ (який утратив самовладання, розуміння, який діє несвідомо, ніби втративши розум), НЕСТЯ́МНИЙ, БЕЗПА́М'ЯТНИЙ розм., ЗНЕТЯ́МЛЕНИЙ розм., СТЕ́РЯНИЙ розм., ЗДУРІ́ЛИЙ підсил. розм., ОДУРІ́ЛИЙ підсил. розм. Я йшов стривожений, безтямний, німий (І. Словник синонімів української мови
6. безпам'ятний — Безпам'ятний, -а, -е 1) Имѣющій слабую память, безпамятный, забывчивый. Шейк. 2) Находящійся въ безпамятствѣ. Гаркуша висажує у вікно безпам'ятну сотничиху і сам счеза. Стор. ІІ. 241. Словник української мови Грінченка