блукалець

див. подорожній

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блукалець — БЛУКА́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Той, хто блукає. В яких світах блукає той блукалець (Л. Костенко); Лоша дивилось на нього мовчки, і в серці вічного блукальця заворушився неспокій (з газ.). Словник української мови у 20 томах