блукалець
див. подорожній
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блукалець — БЛУКА́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Той, хто блукає. В яких світах блукає той блукалець (Л. Костенко); Лоша дивилось на нього мовчки, і в серці вічного блукальця заворушився неспокій (з газ.). Словник української мови у 20 томах