бувальщина

Значення в інших словниках

1. бувальщина — бува́льщина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. бувальщина — Суща правда, билиця, кн. реальний факт, реальність. Словник синонімів Караванського
3. бувальщина — -и, ж. 1》 Те, що було раніше. 2》 Щось дійсне, реальне; те, що справді було. 3》 Оповідання про давнину, що передається усно. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бувальщина — БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. 1. Те, що було раніше. Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Панас Мирний); Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Яновський); Полковник розповідав з певним гумором різні іспанські бувальщини (із журн. Словник української мови у 20 томах
5. бувальщина — • бувальщина 1) У нар. творчості — жанровий різновид неказкової прози, прозові твори, які грунтуються на худож. вимислі, але зображують події як достовірні. Тематика їх здебільшого побутова. Частина... Українська літературна енциклопедія
6. бувальщина — БУВА́ЛЬЩИНА (розповідь про те, що справді було, — на противагу вимислу), БИЛИ́ЦЯ. Мені повів старенький чоловік Щось на бувальщину і на легенду схоже... (В. Бичко); Катеринка з цікавістю оглядала старого, про якого багато ходило билиць і небилиць (М. Стельмах). Словник синонімів української мови
7. бувальщина — Бува́льщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. бувальщина — БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж. 1. Те, що було раніше. Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Мирний, II, 1954, 203); Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., Вершники, 1939, 22). 2. Щось дійсне, реальне; те, що справді було. Словник української мови в 11 томах
9. бувальщина — Бувальщина, -ни ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19. Словник української мови Грінченка